Спас – покровитель врожаю!

Спас – покровитель врожаю!

Літо йде до фінішу. Природа набирає осіннього відтінку, більше як на годину став коротшим день. На проводах сидять цілі зграї молодих пташенят, і особливо ластівок. Перші самостійні далекі злети роблять і молоді лелеки, адже їм першим доведеться покинути батьківщину, рідне гніздо і летіти у вирій. Їх поведуть досвідчені лелеки, які в цьому році не годували з різних причин своїх пташенят. На них лягає відповідальність за чужих дітей. А ті, хто виплекав новий виводок, полетять пізніше. На календарі вже 19 серпня. Минає 5 місяців від прильоту, потрібно вирушати на чужину, щоб за покликом генів знову на весну повернутись на те місце, де народились, набратись енергії і продовжити рід. І так триває вже сотні тисяч літ.

uRcpDqrbq0w

Спас – покровитель врожаю. Його вшановували у цілій тріоді свят. Період, що його обіймають ці свята, вважається явленням Царства небесного на Землі! За народними віруваннями у спасівку так само треба постити як і у Великий піст. Спаса – день поминання мертвих родичів. Це третій прихід покійників на світ у весняно-літньому сезоні.

1374153462_makovey

Перший спас – 14 серпня – Маковія. Свято першого врожаю квітів,  маку, як символу роду і врожаю, оберегу. Обрядовою їжею на спаса були паляниці з маком поломані на куски і заправлені медом. Ця їжа досить смачна і корисна,  її особливо полюбляють діти.

261315

Існує переказ, що у Києві до року 1890 жила старенька бабуся, їй тоді вже було понад 120 літ, добре зберегла свої сили і пам’ять. Вона пам’ятала ті часи, коли на місці нинішнього Хрещатика були малодоступні хащі, що проросли віковими дубами, та осокорами. Існував такий тоді звичай, що на Маковея всі Кияни, сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення повинно було з’являтися на водосвяття в козацькому одязі. Шкода що той добрий звичай, як і багато інших не зберігся по нині. Розгубили ми своє звичаєве багатство, яке нам рідне і близьке, а впустили чуже, яке нічого доброго нам не несе і нарікаємо, не знаючи, на нього, а потрібно починати з себе. Перший спас ще називали «Спас на воді».

1314104471_izobrazhenie-pictuer-172

Особливо вшановували другий спас – Преображення Господнє, його називали яблучним спасом. В цей день освячували груші, мед, обжинкові вінки, або жмути колосся жита й пшениці, а також яблука. Існує повір’я що до спаса яблук їсти неможна. Особливо вшановували спаса пасічники, бо він є спасителем та опікуном бджілок. День земних плодів, друга зустріч осені – так іще називали те величне свято.

image

Третій спас – пішло літо від нас. Прийшов спас – держи рукавиці про запас. Спас і мед якось пов’язані з давніх-давен. Це продукт з яким асоціюється чимало повір’їв та прикмет.

bdg_3

Бджолярі нікому не дають і не продають мед старих бджіл, побоюючись, що вони повмирають. З давніх-давен бджола вважалася райським створінням. Вона є однією з найдавніших істот ще допотопних. Вона служить людині як священна комаха.

E847CEBD-D5CD-4F88-A419-BD47113062FE_mw1024_mh1024_s

Першим приручив бджолу українець Петро Прокопович, який створив рамковий вулик. До речі, в цьому році минає 100 літ від дня часу створення першого вулика у світі. До слова, Україна займає 4 місце в світі і 1 в Європі по виробництву меду.

Honey

Впізнаваймо і вивчаймо свій рідний край, його історію, бо без знання минулого – не буде майбутнього. Хто знає – той сильний і здоровий.

Духовні цінності забуті,

Жага наживи губить світ.

Ніхто не знає скільки літ

Дано нам, щоби схаменутись…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *