Вогнистий папороті цвіт, «Іванський віник» та нечиста сила…

Вогнистий папороті цвіт, «Іванський віник» та нечиста сила…

Івана Купала – найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят.

Після прийняття християнства це свято деякою мірою трансформувалося в церковне. Мова іде про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала.

Свято Купала відбувалося в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця — Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця — Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі — найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі — найкоротші.

jsCtDJIKMlk

Головні персонажі свята – Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються хлопцями та дівчатами або виготовляються як опудала.

Ніч на Івана Купала: ворожіння, обряди і традиції Купальські обряди.

За традицією, у ніч на Івана Купала проводилося безліч різних обрядів і ритуалів. І навіть сьогодні купальську ніч вважають однією з найбільш «сильних», коли все навкруги наповнюється цілющими і магічними властивостями. Основними силами є вода, вогонь і трави.

Цього дня молоді люди йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя — кохання.

В цей час рослини набирають чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітає чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

CH_pxEbU6Jk

Також  прийнято у цей день ходити в лазню і паритися свіжими березовими віниками. В «Іванський віник», який нібито має магічну силу, можна додати квіти та листя папороті. А краще зробити його з дванадцяти трав, зібраних в купальську ніч.

За повір’ями, в купальську ніч, яка є найкоротшою, не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики.

Проте, скупатися у відкритій воді потрібно обов’язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує. У цю ніч вода набуває цілющих властивостей, допомагає очистити тіло і душу від поганих помислів і зла. До того ж, слов’яни вірили, що у цей час вода наділялася особливою магічною і цілющою силою, допомагаючи очиститися від зла і знайти міцне здоров’я.

44916_800x600_ivana3

Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.

Цього  дня дівчата ворожать на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято.

Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив і весілля з ним не відбудеться, до берега приб’є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе — буде щасливою, а у кого свічка довше горітиме — проживе довге життя.

44917_800x600_ivana4

Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі.

Він має горіти цілу ніч — від заходу Сонця-Ярила до лона Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує «сонячне сплетіння».

Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття.

Існують прикмети, пов’язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).

Хлопців і дівчат, які цього дня стрибали вище всіх, чекали довгі роки щастя. Також вважалося, що вогонь у цей день може позбавити від хвороби, тому було прийнято водити між багать худобу і спалювати у вогні одяг тих, хто страждає важкими недугами.

Ніч Івана Купала – воістину містичне свято. Слов’яни вірили, що у цей день рослини і навіть тварини могли говорити між собою. Зборами різних трав обкурювали будинки, щоб уберегти себе від нечистої сили.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *