103 річниця загибелі “Титаніка” (частина 1)

103 річниця загибелі “Титаніка” (частина 1)

Катастрофа пасажирського лайнера «Титанік», під час якої загинули 1517 з 2229 пасажирів і членів екіпажу, стало однією з наймасштабніших морських катастроф мирного часу в історії людства. 712 пасажирів «Титаніка», що вижили, підібрало рятувальне судно «Карпатія».

Катастрофа змінила ставлення до соціальної несправедливості, вплинула на правила здійснення пасажирських перевезень в Атлантичному океані, сприяла посиленню вимог до наявності достатньої кількості рятувальних шлюпок на борту пасажирських суден і привела до створення Міжнародної льодової служби.

15 квітня 2015 виповнюється 103 роки з дня катастрофи «Титаніка», який став одним з найзнаменитіших кораблів в історії. Темі краху “Титаніка” присвячено безліч книг і фільмів, виставок та меморіалів.

bp1

Британський пасажирський лайнер «Титанік» відпливає з Саутгемптона, Англія, в свій перший і останній рейс, 10 квітня 1912. Перед тим, як відправитися в Нью-Йорк, «Титанік» зайшов в Шербур (Франція) і Квінстаун (Ірландія). Через чотири дні шляху 14 квітня 1912 о 23:40 за місцевим часом лайнер зіткнувся з айсбергом в 603 кілометрах на південь від Ньюфаундленду. В 2:20 «Титанік» розламався на дві частини і затонув. У той час на його борту ще знаходилися близько тисячі чоловік. Люди, які опинилися у крижаній воді, незабаром померли від гіпотермії. (Frank O. Braynard Collection).

bp2

Пасажирський лайнер «Титанік» відбуває у свій перший і останній рейс до Нью-Йорка з Квинстауна, Ірландія, 1912 рік. На борту лайнера знаходилися найбагатші люди того часу: мільйонери Джон Джейкоб Астор IV, Бенджамін Гуггенхайм і Ісидор Штраус, а також більше тисячі емігрантів з Ірландії, Скандинавії та інших країн, які збиралися почати нове життя в Америці. Катастрофа глибоко шокувала весь світ. Розслідування причин катастрофи Титаніка, яке почалося через кілька днів після катастрофи, посприяло значному вдосконаленню системи безпеки судноплавства. (United Press International).

bp3

Робочі залишають суднобудівну верф «Харленд енд Вулф» в Белфасті, де в період з 1909 по 1911 рік був побудований «Титанік». На момент спуску на воду «Титанік» був найбільшим пасажирським лайнером у світі. На цьому знімку 1911 «Титанік» знаходиться на задньому плані. (Photographic Archive / Harland & Wolff Collection / Cox.

bp4

Обідній зал на «Титаніку», 1912 рік. Лайнер був спроектований і побудований за останнім словом техніки і служив втіленням розкоші і комфорту. На його борту знаходився спортзал, басейн, бібліотеки, ресторани високого класу і розкішні каюти. (The New York Times Photo Archives / American Press Association).

bp5

Кімната для пасажирів другого класу на борту «Титаніка», 1912 рік. Більше 90% пасажирів другого класу становили чоловіки, які залишилися на борту тонучого лайнера, так як першими в рятувальні шлюпки сідали жінки і діти. (The New York Times Photo Archives / American Press Association)

bp6

«Титанік» відпливає з Саутгемптона, Англія, 10 квітня 1912. Деякі фахівці вважають, що причиною катастрофи «Титаніка» стала низька якість заклепок корпусу, які використовувалися при будівництві лайнера. (Associated Press)

bp7

Капітан «Титаніка» Едвард Джон Сміт, який керував найбільшим лайнером свого часу під час його першого рейсу. Довжина «Титаніка» становила 269,1 метра, ширина – 28,19 метра, водотонажність – понад 52 тисяч тонн. Висота лайнера від кіля до вершини димових труб складала 53,3 метра, 10,5 з яких перебували нижче ватерлінії. «Титанік» був вищим більшості міських будівель того часу. (The New York Times Archives)

bp8

Недатований знімок першого помічника капітана «Титаніка» Вільяма МакМастер Мердока, якого шанують як героя на батьківщині, в шотландському місті Долбітті. Проте, у фільмі «Титанік», що отримав безліч премій «Оскар», персонаж Мердока постає боягузом і вбивцею. На церемонії, присвяченій 86-й річниці загибелі «Титаніка», виконавчий віце-президент кінокомпанії «20th Century Fox» Скотт Нісон вручив школі міста Долбітті чек на суму 8000 доларів США, щоб принести вибачення родичам офіцера. (Associated Press)

bp9

Імовірно, айсберг, з яким 14 квітня 1912 зіткнувся пасажирський лайнер «Титанік». Фотографія була зроблена з борту кабельного судна «Mackay Bennett», яким керував капітан DeCarteret. Судно «Mackay Bennett» одним з перших прибуло на місце катастрофи «Титаніка». За словами капітана DeCarteret, це був єдиний айсберг поблизу місця аварії океанського лайнера. (United States Coast Guard)

bp10

Пасажири і деякі члени екіпажу евакуювалися в рятувальних шлюпках, багато з яких відпливали заповненими лише наполовину. Ця фотографія рятувальних шлюпок, що наближаються до судна «Карпатія», була зроблена пасажиром «Карпатії» Луїсом М. Огден. Знімок був представлений на виставці документів, що мають відношення до катастрофи «Титаніка», які Уолтер Лорд заповів Національному морському музею в Грінвічі, Англія. (National Maritime Museum / London)

bp11

Рятувальне судно «Карпатія» підібрало 712 пасажирів«Титаніка» , що вижили. На фотографії, зробленій пасажиром «Карпатії» Луїсом М. Огден, видно рятувальні шлюпки, що наближаються до «Карпатії». Цей знімок також експонувався на виставці документів, які Уолтер Лорд заповів Національному морському музею в Грінвічі, Англія. (National Maritime Museum / London)

bp12

Хоча на «Титаніку» були вжиті заходи безпеки, такі як водонепроникні відсіки і водонепроникні двері з дистанційним управлінням, на кораблі не вистачало рятувальних шлюпок для всіх пасажирів. Човнів вистачало тільки на 1178 осіб – це лише третина всіх пасажирів та екіпажу. На цьому фото ви бачите порятунок пасажирів з «Титаніка». (Paul Treacy / EPA / PA)

bp13

Репортери беруть інтерв’ю у пасажирів затонулого «Титаніка», які зійшли на берег з борту рятувального судна «Карпатія», 17 травня 1912. (American Press Association)

bp14

Семирічна Єва Харт зі своїм батьком Бенджаміном і матір’ю Естер, 1912 рік. Єва і її мати врятувалися з потопаючого «Титаніка», але її батько загинув під час аварії британського лайнера в ніч на 15 квітня 1912 року. (Associated Press)

bp15

Люди стоять на вулиці, очікуючи прибуття судна «Карпатія». (The New York Times Photo Archives / Times Wide World)

bp16

Величезний натовп людей зібрався біля контори пароплавної компанії «White Star Line» на Бродвеї в Нью-Йорку, щоб дізнатися останні новини про крах лайнера «Титанік», 14 квітня 1912 року. (Associated Press)

bp17

Відділ новин газети «The New York Times» під час загибелі «Титаніка», 15 квітня 1912 року. (The New York Times Photo Archives)

bp18

Люди читають зведення біля контори газети «The Sun» в Нью-Йорку після краху «Титаніка». (The New York Times Photo Archives)

bp19

У двох посланнях, які були відправлені з Америки страховикам «Lloyds of London» в Лондон, помилково стверджувалося, що інші судна, у тому числі «Вірджинія», перебували поблизу і надавали допомогу під час катастрофи «Титаніка». Ці лоти будуть продані з молотка на аукціоні «Крістіс» у Лондоні в травні 2012 року. (AFP / EPA / Press Association)

bp20

Ті пасажири «Титаніка», що вижили – Лаура Франкателлі і її наймачі леді Люсі Дафф-Гордон і сер Космо Дафф-Гордон – стоять на борту рятувального судна «Карпатія». Франкателлі розповіла, що чула жахливий гуркіт, а потім – крики про допомогу, коли її човен відпливала від тонучого океанського лайнера «Титанік» в ту трагічну ніч в 1912 році. (Associated Press / Henry Aldridge and Son / Ho)

bp21

Пасажирський лайнер «Титанік» незадовго до відправлення в свій перший і останній рейс, 1912 рік. (New York Times Archives)

bp22

На фото, оприлюдненому аукціонним домом «Henry Aldridge & Son / Ho» в Уилтширі, Великобританія, 18 квітня 2008 року, відображений вкрай рідкісний артефакт – пасажирський квиток на «Титанік». (Henry Aldridge & Son / Ho)

bp23

Експонат, заповіданий Національному морському музею в Грінвічі, Англія, Уолтером Лордом, – телеграма Марконі. Міс Едіт Рассел (журналістка і пасажирка «Титаніка» писала в журнал «Women’s Wear Daily»: «Урятувалася на« Карпатії », повідомте матері», «Карпатія», 18 квітня 1912 року. (National Maritime Museum / London)

bp24

Обіднє меню ресторану на борту «Титаніка», підписане вижившими пасажирами. Уолтер Лорд заповів цей документ Національному морському музею в Грінвічі, Англія. (National Maritime Museum / London)

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *