Професія Trouble-shooter – людина, що вирішує проблеми.

Професія Trouble-shooter – людина, що вирішує проблеми.

А чи знаєте ви, що є така професія – trouble-shooter? Суть їх роботи полягає в тому, що вони літають по всьому світу і вирішують проблеми людей. Будь-які проблеми, будь-яких людей. Зазвичай – великих корпорацій, рідше приватних осіб.

Людей цієї професії не більше 100 чоловік в світі. Гонорари деяких доходять до $ 100 000 на годину, розклад – розплановано на місяці вперед.

У трабл-шутерів головне – ділова репутація. Замовники буквально передають їх з рук в руки, приховуючи від своїх конкурентів. Реклама у них тільки одна – стовідсотковий результат. Помилка виключена.

Для того, щоб зрозуміти суть їхньої роботи краще, ось кілька прикладів роботи трабл-шутерів.

Були в Америці дві великі фірми, які видавали щомісячні довідники “жовті сторінки”. На ринку їм було тісно, в хід йшов чорний піар, демпінг, переманювання один у одного працівників.

Нічого не допомагало, йшли ніздря в ніздрю.

Зазвичай всі офісні працівники купували відразу два довідника по долару, не особливо вдумуючись, який із них кращий. До речі, в обох довідниках була однакова інформація. Так ось, одна з цих фірм запросила trouble-shooter.

Він вник у ситуацію, подумав і сказав: «Наступного місяця випустіть довідник меншого формату. А щоб інформації було стільки ж, він повинен бути маленький, але товстенький».

Отримав свій гонорар і поїхав, а конкуруюча фірма збанкрутувала через два місяці …

В чому прикол? А справа в тому, що коли довідники були одного формату, то вони тасувалися на офісних столах як карти. Але, коли один довідник великий і плоский, а другий маленький, але товстенький – то Ви в будь-якому випадку маленький покладете поверх великого … І в кінці місяця зрозумієте, що користувалися тільки верхнім, а великий жодного разу за місяць так і не відкрили. Так навіщо вам витрачати на нього долар, якщо і в маленькому все є?

Другий приклад.

У головному офісі фірми Найк 1000 осіб звернули собі голови над нерозв’язним завданням.

Запрошують trouble-shooter, описують проблему:

«Ми почали виробляти кросівки в деяких найбідніших країнах Африки. Заздалегідь все порахували, побудували фабрики, навчили персонал, собівартість повинна бути низькою, але тут зіткнулися з несподіваною проблемою: місцеві працівники наших фабрик, немилосердно крадуть готову продукцію. Цілі села від малого до великого ходять в кросівках за ціною їх річного доходу … Ми пробували наймати більше охорони з місцевих, але було тільки гірше – охоронці та їхні сім’ї теж люблять кросівки … Якщо завести сек’юріті зі Штатів, то собівартість взагалі зашкалить. Придумайте, як зробити так, щоб крадіжки знизилися до нуля, не витрачаючи при цьому грошей на охорону фабрик».

Trouble-shooter, звичайно ж нічого не розумів в технології виробництва взуття, але на відміну від 1000-і топ менеджерів, які розуміли, умів дивитися на будь-яку проблему з абсолютно іншого боку. Він трохи посидів один в прохолодній темній кімнаті і видав відповідь: «Вам потрібно в різних країнах випускати окремо ліві і праві кросівки».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *