Думаєш, то просто дощ? Не буває нічого «просто»…

Думаєш, то просто дощ? Не буває нічого «просто»…

В ту ніч вітрюган добряче полоскотав нерви тим, хто слухав його з-за лаштунків своїх домівок. Що вже скажеш про тих, кому не поталанило сховатися. Одягали на себе грозу сповна. Давно чекали її, але зараз то була не та, що добра, тепла і … весняна. Хтозна скільки людей топить зараз свої сльози в тій небесній повені? А то ж зовсім не засвистування вітру – то, нарешті, перестали мовчати ті, кому наболіло, кого не почули, кому не повірили. Думаєш, то просто дощ? Не буває тут нічого «просто». Лиє, та ще й так рясно, коли треба рятувати засушену землю. Гримить, коли вже не сила мовчати, вириває з коренями та гроза. Тебе вириває зі сховку – до нового життя………… .. .. ..

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *