Гірке-прегірке те безсоння…

Гірке-прегірке те безсоння…

Гірке-прегірке те безсоння… Порізало, покрамсало, знесилило і випило твою свідомість до самого краю! Тепер сірувате небо і раннє щебетання пташок має присмак чогось отруйного. На очі, ті, ні разочку не зімкнені очі, якась невидима сила одягнула туман і важко відрізнити реальне від придуманого… Смішні люди, рахують дні і ділять своє життя відрізками-ночами. А воно ж, насправді, як суцільна, довга смуга, ота, що на трасі…, до неба…… …

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *