10 заповідей Корчака

10 заповідей Корчака

Вперше це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати в Палестину перед окупацією Польщі, щоб не залишати “Будинок сиріт” напризволяще напередодні страшних подій.
Другий раз – коли відмовився бігти з варшавського гетто.
Третій – коли усі мешканці “Будинку сиріт” вже піднялися у вагон потягу, що вирушав в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
– Це ви написали “Короля Матиуша”? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
– А діти?
– Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
– Помиляєтеся. Не можу. Не усі люди – мерзотники.
А через декілька днів, в концтаборі Треблинка, Корчак разом зі своїми дітьми увійшов до газової камери. По дорозі до смерті Корчак тримав на руках двох найменших діток і розповідав казку нічого непідозрюючим малюкам.
В принципі, можна більше нічого не знати про Корчака. І прочитати 10 заповідей, рекомендованих цією приголомшливою людиною для виховання дітей :
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або таким, як ти хочеш. Допоможи йому стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для нього зробив. Ти дав йому життя, як він може віддячити тобі? Він дасть життя іншому, той – третьому, і це безконечний закон вдячності.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, то і зійде.
4. Не стався до проблем дитини  звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений – йому воно важке не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у нього немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено достатньо, якщо не зроблене усе можливе.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, не лише плід від плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в нім творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не “наш”, “своя” дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб робили твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, неудачливою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, тому що дитина – це свято, яке доки з тобою.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *