Червонодібровська Січ. Справжніх козаків виховують саме тут!

Червонодібровська Січ. Справжніх козаків виховують саме тут!

«Круточола наша доля,

Не вода в ній – кров тече.

Козаку найперше – воля,

Козаку найперше – честь!»

І це доводять не словами, а своїм способом життя сучасні козаки Червонодібровської Січі. Усі вихованці духовного, оздоровчо-спортивного комплексу не з чуток знають, що таке патріотизм, національні цінності і традиції, фізичний гарт, колективна праця та дух побратимства.

cdcf167a53d4

Валерій Чоботарь

-ja6nk0QlJ4

Валерій Одайський

Близько п»ятнадцяти років  голова  федерації    фрі-файту в Тернопільській  області Валерій  Чоботарь разом із  однодумцями та ентузіастами  на  основі археологічних розкопок та  історичних  документів відтворюють  Запорізьку Січ. Для  того, аби втілити в  життя мрію свого життя –  відновити  Січ – Валерій Чоботарь віддав під  забудову приватну ділянку своєї покійної бабусі  неподалік міста Чернівці на околиці села  Червона Діброва.
DSC06777  Перша згадка про цю місцевість  датується  1497 роком. Тут відбулась  битва поляків  під керівництвом короля  Яна Ольбрахта з  військами  молдавського господаря  Штефана ІІІ Великого, в наслідок якої  поляки зазнали поразки. За  легендою,  після перемоги Штефан  Великий наказав запрягти в  плуги двадцять тисяч полонених  поляків і, на залитій кров’ю  території, зорати землю і посадити ліс,  який і отримав назву Червона  Діброва.

Саме тут у 2003 році Валерій Чоботарь та Валерій Одайський взялись відтворювати Січ, яка отримала назву Червонодібровської.

DSC06730 DSC06728 Територія, на якій    розкинулась  Червонодібровська Січ,  частково огороджена  частоколом. А з трьох боків її  оточує ліс.

 На території табору  зведено  дерев’яну триверху церкву  Покрови Святої Богородиці за старовинною козацькою технологією. Спорудили її за зразком храму, що неподалік Яремче. Бруси привезли із Ворохти. Ікони для церкви малювали ченці одного з монастирів у Хмельницькій області. А два хрести, що встановлені на церковних банях, подарував старенький мешканець Червоної Діброви. Він їх переховував майже 80 років, відколи комуністи закрили місцеву церкву.

DSC06471 DSC06842

Окрім церкви, на території  Червонодібровської Січі має  бути  ще й музейний  комплекс: канцелярія, кілька  куренів, кузня, бібліотека,  дзвіниця та різьбярська  майстерня.

 

 

Близько 10 років на території Червонодібровської Січі діє літній відпочинково–оздоровчий табір, де проходять козацький вишкіл як хлопці, так і дівчата.

11811310_903825949665350_9093194006141800812_n DSC06764 Тут вони пізнають інше  життя, де немає  комп’ютерних ігор, вулиці,  міської метушні та  байдужості дорослих.

 

 

DSC06852

Олександр Долішній

DSC06604

Григорій Никифорець

До роботи у таборі  залучені представники  федерації фрі–файту,  серед яких є чемпіони  України, чемпіони  Європи та чемпіони  Світу: Олександр  Долішній (чемпіон  Європи, призер Світу,  багаторазовий чемпіон  України, Майстер спорту  міжнародного класу)

DSC06448

Ігор Слюсарчук та Володимир Чоботарь

Ігор Слюсарчук (заслужений Майстер спорту, дворазовий чемпіон Світу,    багаторазовий чемпіон України), Григорій Никифорець (чемпіон Світу, б  багаторазовий чемпіон України, володар Кубку України, Майстер спорту),  Олена Зінько (чемпіонка Світу з кунг-фу, Майстер спорту міжнародного  класу), Ігор Івахнюк (Майстер спорту, володар Кубку України), Володимир  Чоботарь, Валерій Одайський, Олександр Шевчук.

 

 

 

 

11695979_904251752956103_1134129337328361500_n     Дисципліна, тренування з    козацького  двобою, екскурси в  історію козацтва та  розмови про  духовність і моральність,  — ось  засадні принципи життя у  таборі.

Вихованці табору, на чолі із    тренерами,  прокидаються о сьомій  ранку, здійснюють пробіжку від 3 до 10  кілометрів, купаються у ставку,  моляться, снідають, потім тренуються,  обідають, слухають

DSC06731 11800279_903825772998701_6872297660836410218_nлекції священика,    психолога, тренерів з фрі–  файту,  вчаться поводитись з  козацькою  зброєю та  стріляти по мішенях з лука,  куховарити, зокрема ліпити  вареники, і знову тренуються  до 18.00. О 19 годині  вечеряють, відпочивають, а о  22–й — відбій.

DSC06450

 

Почесною місією для  вихованців – є варта біля  таборового вогнища.  Цілодобово чергові сумлінно  несуть варту: рубають дрова,  збирають  хмиз у лісі навколо  табору – пильнують, аби  ватра не згасла ні на  мить!

 

 

 

Нині на території    Червонодібровської Січі є  невеликий цегляний  будинок, відкритий навіс, де  тренуються і відпочивають  мешканці табору, а також  наметове містечко, де  вихованці і тренери ночують.

Валерій Чоботарь, один із засновників Червонодібровської Січі, каже, що бойові мистецтва, які входять до програми літнього вишколу, найперше вчать дітей віри — в людей, у себе, в добро. Віра — це, наче, стіна. І, якщо забираєш одну цеглину – вона починає руйнуватися. Якщо не віриш у Бога — страждає душа, якщо не віриш у себе — страждають побут, здоров’я, оточуючі. Якщо не віриш у людей — страждає суспільство.

«Люди ламаються тоді, коли втрачають віру» – переконаний Валерій Чоботарь.

DSC06661 DSC06551

 

 

 

 

 

 

11694776_903827196331892_7834786298817531424_n

DSC06605 DSC06668

 

 

 

 

 

11755835_904256752955603_4569010923590133582_n

DSC06881

 

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *