Те, що залишають кожному до кави – на роздуми…

Те, що залишають кожному до кави – на роздуми…

…чи то жовті троянди так разять очі, чи так ніжно приваблюють рожеві тюльпани… Сьогодні щастя – моє, хочеться бути іншою, не підходити по формату, не вписуватись у стандарти і не поміщатись у рамку…
Коли всі слова вже сказані і, здається, чорнила не залишилось – так спрагло шукаєш, так каліграфічно виписуєш…
Коли шум стих, стрілка на годиннику набрала швидкості і посилила звук – така солодка самотність, її п’ю по краплі, але за кожним ковтком спрага помножується. То є мій світ, моя реальність, мій простір… Нема непроханих фраз, чужих історій, незрозумілих питань, тут так як я хочу… і тут нема кінця, лише мої улюблені три крапки…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *