Календар є узагальненим відображенням світогляду народу, його святинею!

Календар є узагальненим відображенням світогляду народу, його святинею!

Час невблаганний і ми з вами знову на порозі Нового року. Відомо, що в давнину царі та різні правителі давали присягу на календарі. Серед іншого, вони обов’язково присягалися не змінювати одвічних свят. Така присяга була вагомою і святою. Сам по собі цей факт незаперечно підкреслює святість і значимість календаря і свят в минулому, перевагу світогляду предків над сьогоденням, коли свята народжуються з будь-якої причини. За непорушністю свят невідступно слідкували на нашій землі волхви. Чому наші далекі предки надавали календарю такого великого значення, намагаючись всілякими засобами закарбувати і донести до своїх нащадків ці знання? Сучасні вчені стверджують, що календар є узагальненим відображенням світогляду народу, його святинею. Особливо ж важливим календар є для тих спільнот, життєдіяльність яких проходить в гармонії з природою і не тільки залежить від природних циклів, але й визначається ними.

Саме такий космічно-природній і одночасно святково-трудовий календар створили хлібороби першої на землі держави Арата, яка в давні часи була розташована на території сучасної України. Спосіб мислення, ритм життя, обрядовість свят цих народів нерозривно пов’язані із визначальними природними циклами, розташуванням Сонця та Місяця, сузір’їв, що знаходить відповідне місце у календарі. Тут закріплені основні світоглядні засади наших предків, їх розуміння сенсу життя, визначальні свята та їх обрядовість – тобто все те, що складало звичаї їхнього життя.

Засади цього календаря закріплені в літописі кам’яної могили, який є найдавнішим у світі трипільської археологічної культури, у священних гімнах арійської Рігведи.

Витоки наших прадавніх свят не на якісь певні події чи погляди якоїсь навіть визначної постаті, а визначені законами природи. Свята існують незалежно від нашого світосприйняття. Якщо ми не живемо за законами природи, то рано чи пізно ми увійдемо з нею у конфлікт, що бачимо зараз і що загрожує тяжкими катастрофічними наслідками в найближчому майбутньому – якщо людство не змінить свого ставлення до законів природи. За нинішніх умов, головне – повернути втрачені знання предків, тому що вони мають вирішальний вплив на організм людини, її життєдіяльність.

Основу календаря наших предків і всіх народів становлять астрономічні дані – основні свята кола сварожого Колодаря визначаються положенням Сонця. Зимове сонцестояння – Коляда, Різдво. Весняне рівнодення – Великдень, Христове Воскресіння, Пасха. Літнє сонцестояння – Купала, Івана Купала. Осіннє рівнодення – Овсення, Світовида, Різдво Богородиці. До Сонячних і Місячних циклів прив’язані головні свята у всіх народів світу.

А в ці дні наші предки відзначали:

Від 17 до 23 грудня – Корочуна, нійкоротші дні року;

19 грудня – Нікола, зимове зависання Сонця, нема кола – нема Сонця;

22 грудня – Різдво Світла Дажбожого;

23-24  грудня Коляда, Колода, коло є, перехід Сонця на літо, свято Роду, пошанування батьків, дідів, збір всієї родини у найстаршого. Всім цим святам передувало свято Долі.

Перші календарі у світі знайдені в Україні: Місячний, якому близько 20 тисяч років у Мезині на Чернігівщині, у Дніпропетровському історичному музеї є календар, якому більше 10 тисяч років. Скіфська пектораль, Світовид – теж календарі.

(Іван Круп”як)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *