Столиця Буковини – Чернівці.

Чернівці (до 1944 Черновіци) розташовані на берегах ріки Прут і є обласним центром, який  межує з Молдовою та Румунією, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями України.

P1

Поселення на території Чернівців виникали вже в період неоліту. У міських передмістях археологи виявили поселення трипільської культури, бронзового та залізного віків, а також слов’янські пам’ятники початку нашої ери (II—V ст.). У IX—XI ст. тут були поселення білих хорватів і тиверців.

72425393

Заснування в XII ст. укріпленого селища на місці Чернівців, на лівому березі Прута, історики пов’язують з ім’ям галицького князя Ярослава Осмомисла. Це була фортеця з торгівельно-ремісничим поселенням, яка називалась Черн (або Чорне місто), мабуть, через чорні дерев’яні стіни. В 1259 на вимогу татарського темника Бурундая фортеця була зруйнована.

11_big

Внаслідок частих паводків на низькому лівому березі Прута нове місто було побудоване на високому правому березі.

Коли Галицько-Волинське князівство розпалося в середині XIV ст., Чернівці на короткий час перейшли до Угорщини, а потім до Польщі. З 1359 року вони входять до складу Молдавського князівства як прикордонне з Польщею місто, через яке проходив торгівельний шлях зі Львова на Сучави. Молдавський господар Олександр Добрий в грамотах, які він видав львівським купцям 8 жовтня 1408 року, вже називає місто Чернівцями. І ця дата з тих пір відзначається як офіційний день міста. У той час місто стояло на перехресті шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. З 1457 року місто стало центром проведення ярмарків та адміністративним центром всього регіону.

chernivci_3

За часів Стефана Великого Чернівці вже були містом. Саме так вони називаються в документі 1490 р. В молдавський період вони отримали самоврядування на основі Маґдебурского права і як «вільне місто» підпорядковувалися безпосередньо воєводі. Коли ж сама Молдавія потрапила в турецьке ярмо і султан перетворив захоплену країну в слухняного васала, господарем в місті ставав той з феодалів, хто підносив султану найбільшого хабара. Феодали через це вели між собою безперервні чвари, а іноді і справжні бої.

chernivci_4

У 1509 р. польський гетьман Кам»янецький вщент спалив Чернівці. У 1537 р. місто розкрадають війська польського короля. Під час воєн між Польщею і Туреччиною (1595—1620) Чернівці неодноразово переходили з рук в руки. У 1650 та 1653 роках у Чернівцях побували козаки Хмельницького. Місто спустошувалось під час воєн Молдавії з Польщею (1497, 1509, 1688), турками (1476 і 1714) і татарами (1626, 1646, 1650, 1672).

chernivci_5

Після поразки шведської армії Карла XII під Полтавою взимку 1709—1710 рр., переслідуючи шведську армію і частини козаків Мазепи, що примкнули до шведів, вперше російські війська захопили Чернівці. Вдруге — у 1739 р. під час російсько-турецької війни. Після цих великих спустошень до 1762 року в Чернівцях ледве залишається 200 дерев’яних будинків і 1200 жителів.

chernivci_7

До 1774 року місто знаходилося під владою Молдавського князівства, яке було васалом Туреччини і відігравало значну роль  на важливому торговому шляху в Європу і Візантію. Після чергової російсько-турецької війни 1768—1774 років Чернівці були втретє зайняті російськими військами, а потім перейшли під владу Австрії. Австрійська імператриця Марія Терезія, скориставшись поразкою турків в російсько-турецькій війні 1768—1774 рр., включила в 1775 р. Буковину разом з Чернівцями в імперію Габсбургів. Місто стає центром Буковини: спочатку військової адміністрації (1774—1786), а потім у 1786—1849 рр. центром цивільного управління Буковинського округу, який входив до складу Галичини, в 1849 р. — автономного краю Буковини. У 1864 р. Чернівці отримали повне місцеве самоврядування.

chernivci_8

Починаючи з 1775 р. населення Чернівців постійно зростає, набуваючи все більш змішаного національного складу. Крім українців і румунів, тут селяться поляки, німці та євреї.

288727_original

До 1918 р. переважала німецька мова, якою розмовляли і євреї; разом з німцями вони становили половину населення міста. Коли в 1778 році головою військової адміністрації Чернівців став герцог Карл фон Енценберг, місто почало розквітати зусиллями залучених сюди ремісників, купців, промисловців, які сприяли розвитку торгівлі та виробництва. Протягом XIX ст. австрійська адміністрація міста сприяє розвитку освіти: до 1869 р. вже працювало 6 шкіл, створюються гімназії, вчительська семінарія, спеціалізовані училища. У 1875 р. був заснований університет з трьома факультетами. У школах навчання відбувалось німецькою мовою, але поступово виникають народні школи з українською мовою викладання.

352210_2

У XIX—XX століттях на Буковинських землях творять свої шедеври талановиті письменники, художники, музиканти (М. Івасюк, Р. Кайндль, Є. Максимович, О. Кобилянська, Ю. Федькович, та ін.) Чернівці стають культурним центром, відомим всій Європі. З середини XIX і до початку XX століття було збудовано багато архітектурних пам’ятників: ратуша (1848), поштамт (1855), Вірменська церква (1875), єврейська синагога (1877), драматичний театр (1905), палац правосуддя (1906), приміщення залізничного вокзалу (1908).

chernovtsy

Стрімко розвивається водночас і економіка міста: в 1866 р. будується залізниця Чернівці-Львів, створюються пивоварня, паровий млин, винокурні, меблева фабрика, торгова палата, торгова біржа, електростанція, трамвай, водопровід та каналізація.

В 1895 році в Чернівцях працювало більше 2500 робітників, а в 1910 в місті було 2140 ремісників и 1400 торговців.

img_7198_full_sec

До 1914 р. Чернівці були важливим українським видавничим центром. Тут з середини XIX ст. працювало декілька видавництв, виходив цілий ряд щоденних і щомісячних журналів і газет, друкувалися українські підручники, словники та ін.

Chernivtsi_Schiff

Після підписання в листопаді 1918 року перемир’я між Німеччиною та країнами Антанти, Чернівці були зайняті румунськими військами. 28 листопада румунський Генеральний конгрес Буковини проголосив приєднання Буковини з Чернівцями до Румунії. Всупереч переслідуванням з боку влади, Чернівці залишалися центром українства в Буковині.

images (1)

У 1940 році місто було зайняте Червоною армією і ввійшло до складу УРСР. На початку Великої Вітчизняної війни сюди входять німецькі й румунські війська. Чернівці повертаються до складу Румунії, але в 1944 році місто звільняє Радянська армія.

L8i2KLo32tQ

Після Другої світової війни у Чернівцях відбулися надзвичайні зміни національного складу населення. За всеукраїнським переписом населення 2001 року в населенні міста були присутні наступні етнічні групи: українці — 79,9%, росіяни — 11,3%, білоруси — 0,4%, поляки — 0,6%, молдавани — 1,6%, румуни — 4,5%.

0_61c0c_e4e67b7_XXL

Для порівняння: у австрійський період існував такий розподіл національних груп у Чернівцях: євреї — 33%, русини — 19%, німці — 17%, румуни — 15%, поляки — 15%. У румунський період з перепису 1930 року відповідно: євреї — 29%, румуни — 26% німці — 23%, русини — 11%, поляки — 7%.

img7952

Надзвичайно важливо відзначити одну з найголовніших рис міста: різні національності, віросповідання, політичні погляди ніколи не заважали чернівчанам жити в мирі та взаєморозумінні.

images

Реальною оцінкою міжнаціональних відносин в стародавньому місті стали слова сучасного німецького публіциста Георга Гайнцена: «Це був «корабель задоволень» з українською командою, німецькими офіцерами і єврейськими пасажирами на борту, який під австрійським прапором постійно тримав курс між Заходом і Сходом. Навряд чи уявиш щось більш вигадливе і непорочне для Центрально-Східної Європи першої половини ХХ ст., ніж компанія українця, німця і єврея в одному кораблі під вітрилами толерантності! Чернівці – це місто, де недільний день починався з Шуберта, а закінчувався дуеллю. Це місто – на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою – було негласною столицею Європи, де співали кращі колоратурні сопрано, а фірмани сперечалися про Карла Крауса, де тротуари підмітали букетами троянд, і де книгарень було більше, ніж кав’ярень… Це було місто, де собак називали іменами олімпійських богів і де кури клювали з землі вірші Гельдерліна».

GEOFAK

Після входження Чернівців до складу України починається енергійна індустріалізація регіону, створюються машинобудівні та хімічні підприємства, мережа великих приладобудівних заводів. Населення міста значно збільшилось, для підготовки кадрів активно розвивається наука та освіта. У 1970 рр. в Чернівцях було 50 загальноосвітніх шкіл, 8 технікумів, 8 профтехніческіх, музичних, педагогічних, медичних училищ, 3 вищі навчальні заклади.

800px-Кінотеатр_Чернівці_колишня_синагога_Чернівці

В даний час у Чернівцях зайнято близько 70 000 робітників і сконцентровано близько 60% промислової продукції області. Провідні галузі — легка, харчова, електронна та хімічна промисловість, машинобудування і металообробка, деревообробка.

01ac8d9f6a8fd5d60eae38fac7426adf_600x1000

Шедеври архітектури в місті — театр, палац юстиції, кафедральний собор, готелі «Париж», «Бель Вю» («Прекрасний вигляд»), Палата торгівлі та ремесел, дирекція буковинської ощадкаси (нині художній музей). Представлені найбільш різноманітні архітектурні стилі: романський, готичний, візантійський, класицизм, еклектика, модерн, неокласика, мавританський, бароко, псевдобарокко, флорентійський та інші.

ratywa

Можна сміливо стверджувати, що 12 листопада 2004 року у місті над Прутом народилася нова традиція: рівно о 12 годині пополудні на балкончик під годинником на ратушній вежі виходить трубач в народному строї – і на всі чотири сторони світу сповіщає, що “Там, на тому боці, там живе Марічка…”

1346744039_typs-9

1372766780_trubach

Послухати безсмертну мелодію Сабадаша збирається чималий натовп чернівчан та гостей міста. Це досить символічно. Адже саме звідси, з балкона ратуші, колись промовляли до громадян трьома мовами працівники магістрату, інформуючи про події у світі та місті.

121

До речі, влаштуватися на роботу поліцейського не знаючи принаймні трьох мов у Чернівцях зламу ХІХ-ХХ століть було абсолютно неможливо! Столиця Буковини, розатшована на перетині Сходу та Заходу, Півночі та Півдня, завжди відрізнялася незвичною толерантністю та мультикультурністю.

d226e4ce6301b3da038d8cf2c4cfbcbe_600x1000

3dfa07a9adc038a414fbdb5bcf30afe6

80_big

1-5-b

28b70cbbee022db0579d68769f30e300_600x1000

trubach_Chernivtsi_kyyashko

55

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *