Поради геніального лікаря Миколи Амосова

Поради геніального лікаря Миколи Амосова

 

Ім’я Миколи Амосова не стало відомим, коли він зробив свої перші операції на серці. Слава прийшла до хірурга, коли його книгами про здоровий спосіб життя стали зачитуватися десятки тисяч людей.
І ось основні правила з системи здоров’я геніального лікаря Миколи Амосова :

1. Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровими.

Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі – щоб жити надійно – покладайтеся на себе. Я не применшую могутність медицини, оскільки служу їй усе життя. Але також знаю толк в здоров’ї – теоретично і практично. Із цього приводу похвалюсь: вже півтора року проводжу експеримент на собі – фізкультура з гантелями і біг.

2. Лікарі лікують хвороби, а здоров’я треба здобувати самому.

Тому що здоров’я – це “резервні потужності” органів, усієї нашої фізіології. Вони потрібні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники – у спокої і при навантаженнях – фізичних і психічних, а також щоб не захворіти, а якщо захворіли, по можливості – не померти. Приміром, щоб кров’яний тиск і пульс не підвищувалися більше, ніж в півтора рази при вправах або бігу, а неминуча задишка швидко заспокоювалася. Щоб не боятися протягу, а застуда швидко проходила без ліків, самі собою. І взагалі, щоб добре працювалося, спалось, “їлося і пилося”.
Так от – ці “потужності” ліками не здобуваються. Тільки тренуванням, вправами, навантаженнями. І – роботою, терпінням до холоду, жари, голоду, стомлення.

3. Що таке хвороби, відчуває кожен:
прикрий розлад різних функцій, що заважає відчувати щастя і навіть жити. Причини теж відомі: зовнішні “шкідливості” (інфекція, екологія, громадські потрясіння), власна безрозсудна поведінка. Іноді – вроджені дефекти.
Стверджую: природа людини міцна. Принаймні, у більшості людей. Правда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше – від нерозсудливого способу життя : зниження резервів в результаті детренованості. Зовнішні умови, бідність, стреси – на другому місці.
4. Тренування резервів має бути розумним.
Це означає поступово, але наполегливо. Якщо сказати про суть тренування – то це режим обмежень і навантажень (РОН). Три головні пункти:
1) їжа з мінімумом жирів, 300 г овочів і фруктів щодня, і щоб вага не піднімалася вище за цифру (зріст- мінус 100) кілограм
2) фізкультура. Тут справа складніша. Вона усім потрібна, а дітям і людям похилого віку – особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, вірогідно, для пристойного здоров’я треба б займатися по годині в день кожному. Але для цього бракує характеру у нормальної людини. Тому – хоч би 20 – 30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2 – 5 кг. Раджу вправлятися перед телевізором, коли “Новини” показують, щоб час економити. В якості додавання до фізкультури бажано ходити, по дорозі на роботу і назад, по одному кілометру. Корисно, і нерви зберігає, враховуючи поганий транспорт.
. Про біг підтюпцем я вже не кажу – нереально. Але – корисно.
3) управління психікою. “Вчіться володіти собою”. Але ох як це важко! Рецептів багато, аж до медитації. Сам користуюся простим прийомом: коли велике напруження і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному диханні і намагаюся розслабити м’язи. Найкраще в такі моменти – зробити енергійну гімнастику, але ж обстановка зазвичай не дозволяє. Але все одно, як тільки дозволить – працюйте. Надлишок адреналіну спалюється фізкультурою, і таким шляхом судини і органи рятуються від спазмів.
5. Цікаве запитання: чому люди так часто хворіють?
Думаю, що 9 із 10 людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим вимагає напруги волі. А сили волі у людини мало… Сучасне офіційне лікування здійснюється методом “Підбору-перебору” гіпотензивних засобів, яких не один десяток, і які потім потрібно приймати усе (!) життя.

6. І ще: у світі багато, дуже багато поганих лікарів.

Не можу огульно заявити: “усі лікарі погані”. Багато хороших, але і поганих – теж. Докази? Запитайте, що вони читають і що уміють. Читають – з практиків – одиниці. Уміють – більш менш – лікарі хірургічного профілю. Тому що їм без рукоділля просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не треба уміти – ні аналіз зробити, ні на рентгені подивитися, ні плевру пунктирувати. Є, мовляв, для цього вузькі фахівці.
І під кінець. Є багато помилок в медичній науці. Часто це залежить від невірної оцінки статистичних даних. Наприклад, на ваш погляд, в чому причина “розростання”, “збільшення” раку? У світі немає жодного особливого збільшення кількості ракових хворих (окрім раку легенів). Більше того, випадки захворювання раком шлунку навіть зменшилися. Як займав рак друге або третє місце в причинах смертності – так і займає. Але мало хто враховує, що тривалість життя за останні півстоліття зросла, а на рак найчастіше хворіють люди старшого віку.
У організмі є потужні захисні сили – імунна система, механізми компенсації. Вони спрацюють, треба дати трохи часу. Майте на увазі, що більшість легких хвороб проходять самі, докторське зілля тільки супроводить природне одужання. Вам говорять: “Вилікували”!, а ви і вірите: “Хороший доктор”!

7. Якщо вже пощастило потрапити до хорошого доктора, бережіть його, даремно не турбуйте.Пам’ятайте, що лікар – це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки доктора виконуйте… в міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього зайвих ліків, про які від сусідок дізналися.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *