Ні друзі, ні вороги: німецький прагматизм щодо Росії, – огляд іноземної преси

Ні друзі, ні вороги: німецький прагматизм щодо Росії, – огляд іноземної преси

США офіційно звинуватили Росію у прямому військовому втручанні у внутрішні справи України, опублікувавши фото, які доводять обстріли українських сил з російської території. Пентагон терміново готує законодавчу базу з метою надання Україні даних американської розвідки для подальшого знищення ракетних комплексів «земля-повітря», що знаходяться у терористів. Зі свого боку, ЄС скерував до Києва групу радників для зміцнення сил безпеки України і запроваджує наступні санкці.

Звинувачення Росії

Financial Times повідомила, що США різко звинуватили Росію у прямій військовій агресії проти України. Американська сторона опублікувала фото зі супутників, які доводять, що російська артилерія обстріляла українських військових 21, 23 і 26 липня.

Також США наголосили, що в останні дні Путін, на противагу своїм же закликам і запевненням про встановлення миру, тільки збільшив постачання важкого озброєння та іншу допомогу терористам на Східній Україні. Ця заява представників Білого дому тільки підкріпила аналогічні звинувачення Росії з боку київської влади.

За повідомленням офіційних осіб адміністрації президента Обами, США ініціюють новий раунд санкцій проти Росії, які можуть практично запровадити вже до кінця липня.

Водночас Пентагон взявся переглянути свої концепції – військову допомогу Україні та НАТО у Східній Європі. Білий дім не хоче ініціювати заходи, які могли б втягнути його в пряму конфронтацію з Москвою. Однак генерал Мартін Демпсі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США, зазначив: «Ми переглядаємо нашу власну модель боєготовності, щоби перевірити ті положення, які нам не доводилося змінювати останніх 20 років, зокрема стосовно базування сил НАТО, зв’язку і взаємодії його сухопутних підрозділів, а також допомоги їм з боку морських збройних сил».

Стратегія Білого дому

Газета The New York Times теж повідомила про напрацювання перспективних планів Пентагону. Американська розвідка і Пентагон, як вказало видання, розробляють план, який дозволить законно зняти гриф секретності на користь іноземної держави, щоби надати адміністрації Обами можливість повідомляти Київ про базування терористів і наявність у них ракетних комплексів «земля-повітря». Як тільки юридична база для такої співпраці між США і Україною буде готова, це питання терміново винесуть на розгляд і затвердження.

А поки що під час попередніх дебатів розглядають питання про те, якою повинна бути мета США: просто підтримати Україну, яка зазнає військових атак кремлівських терористів, чи подати Путіну суворий сигнал, активно допомагаючи Україні завдавати нищівних ударів по ракетних комплексах, які Росія постачає на територію України.

Раніше президент Обама схвалив передачу американських розвідданих Україні в обмежених масштабах. Проте було незрозуміло, чи він погодиться надавати більш чітку інформацію про терористів, як про потенційні мішені. Газета The New York Times пояснила, що такий крок означав би глибоке втручання США у московсько-київський конфлікт. А якщо удари українських військових не поцілять в об’єкт, а вразять мирних громадян або потраплять по територію Росії, це дасть Путіну привід для ще більшого розширення конфлікту.

Керівництво Пентагону схильне до рішучих дій і спонукає Білий дім схвалити концепцію передачі Україні більш чітких даних американської розвідки. У Пентагоні вважають, що такий крок цілком вписується у зовнішньополітичну доктрину президента Обами, головна ідея якої – допомагати союзним країнам і країнам-партнерам у питаннях оборони їхніх територій без безпосередньої участі американських військових.

The New York Times наголосила, що оприлюднення інформації про вищезазначені дебати – це перший випадок, коли знято покров таємничості стосовно довготривалих стратегій адміністрації Обами, завдання яких – зміцнити Україну, протистояти Росії та заспокоїти стривожені східноєвропейські країни.

Фінансова допомога Києву

Тим часом, поки Білий дім і Пентагон дискутують й визначають подальші кроки, ЄС відрядив до Києва групу радників з питань безпеки, щодо встановлення законності в тих регіонах, які захопили кремлівські терористи. Цей крок, ймовірно, ще більше посилить напругу між Брюселем і Москвою.

Видання The Observer повідомило, що минулого тижня Верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон погодилася задовольнити клопотання української влади про термінову допомогу в питаннях зміцнення безпеки країни.

Попередньо ЄС уже надав 2 млн. євро для фінансування діяльності цивільних європейських радників, проте й надалі, на тлі продовження конфлікту між урядом України та кремлівськими «яструбами», очікується розширення цього фінансування.

Друзі Кремля

Не всі на Заході поділяють протистояння агресії Путіна. Є певна група осіб, які закликають примиритися із Кремлем і навчитися сприймати геополітичні інтереси Росії як данність. До цієї прокремлівської когорти належить і Вольфганг Мюнхау, заступник редактора Financial Times.

Він пише: «Захід ризикує зазнати супутніх збитків, покаравши Росію. Чи можемо ми бути впевнені, що Німеччині так легко обійдуться санкції проти Росії – особливо тепер, якщо ЄС запровадить секторальні обмеження»?

Вольфганг Мюнхау наполягає, що санкції першого і другого рівнів уже достатньо позначились на економіці Росії, а Німеччина від цього не отримала нічого, окрім економічних втрат – у сукупності 2% за останні місяці.

Ні друзі, ні вороги: німецький прагматизм

Франк Штайнмайер, міністр закордонних справ Німеччини, в інтерв’ю для видання Der Spigel заспокоював представників бізнесу: «Ми серйозно ставимося до ваших побоювань. При визначенні нашого курсу щодо Росії, першорядність політики сумніву не підлягає. Однак ми, приймаючи рішення в ЄС, обмінюємося інформацією з економічними інститутами та з розумінням сприймаємо ваші побоювання».

Далі Франк Штайнмайер зробив дипломатичний реверанс у бік Кремля: «Ми завжди підтримували відносини з Москвою і не хочемо від них відмовлятися, оскільки вони нам необхідні. Я не втомлююся повторювати, що ставкою у цій грі є порядок, на якому тримається увесь цивілізований світ. А тому конфлікт між Москвою і Києвом може мати непередбачені наслідки для всього світу і Європи. Ми нарощуємо тиск, але як і раніше готові вести з Росією переговори про розрядку цього конфлікту».

І висловив колективне сподівання ЄС: «Наші очікування від російської влади все ті ж, і їх не назвеш надмірними. Ми розраховуємо, що в Росії будуть поважати суверенітет України і не стануть посягати на її територіальну цілісність. Нам необхідний ефективний контроль кордону з Україною, щоби покласти край проникненню бойовиків і зброї, а також довгострокове перемир’я, під час якого стануть можливі переговори, спрямовані на пошук політичного вирішення цього конфлікту».

Франк Штайнмайер повідомив, що європейські політики прийняли остаточне рішення нарощувати економічний тиск на Росію шляхом запровадження санкцій. Остаточно обсяг обговорюваних санкцій повинен бути затверджений 29 липня під час вечірнього засідання COREPER – Комітету постійних представників ЄС.

Німецький міністр зізнався, що США запроваджують проти Росії відчутніші економічні санкції, ніж ЄС. Це пов’язано, з точки зору Франка Штайнмайера, із відмінностями у правовій культурі США та ЄС, завдяки яким президент Обама є більш вільним у своїх рішеннях, а також із тіснішими політичними, економічними та громадськими зв’язками між Європою і Росією.

Говорити з Путіним – втрачати час, доцільніше ґелґотати

Адам Міхнік, колишній головний редактор Gazeta Wyborcza та один із відомих діячів антирадянського руху в Польщі, на сторінках німецького видання Die Welt висловив все, що він думає про сучасних європейських політиків, не добираючи дипломатичних висловлювань.

Польський дисидент гнівно таврував європейський істеблішмент: «Лицемірство, дурість і мовчання так званої європейської інтелектуальної еліти, діячів мистецтва, вчених та засобів масової інформації на тлі підйому тоталітарних режимів назавжди залишаться сумними спогадами про ХХ столітті. Європі ніколи не вдасться змити з себе ганьбу за те, що вона закривала очі на анексію Австрії, Чехословаччини і держав Прибалтики. Ось і сьогодні, вже у ХХІ столітті, Європа знову мовчить з приводу агресивної та імперіалістичної політики президента Путіна. Захід мовчазно терпить політику, яка відверто порушує суверенітет інших держав: Молдови, Грузії та, звичайно ж, насамперед України».

Адам Міхнік наголосив, що мовчазне потурання в політиці ні до чого доброго не приведе. Путін, вважає польський правозахисник, не є політиком європейського типу. Уже зараз можна сказати, що він відкрив ящик Пандори, з якого виходять бандити і шовіністи, озброювати яких найсучаснішою зброєю є злочином проти людства.

Тому зараз, коли європейські політики мовчать, журналісти зобов’язані, на думку Адама Міхніка, стати тими «гусьми», які колись заґелґотали на Капітолію і врятували давній європейський Рим від тогочасних варварів. Журналісти повинні позбутися усталених ілюзій, подолати конформізм, який роз’їдає європейську мораль, і сміливо почати називати речі своїми іменами.

Адам Міхнік закликав: «Саме з цієї причини головні редактори європейських ЗМІ повинні домагатися від глав держав ЄС зупинити агресивну політику Путіна. Досвід показує, що переговори з Путіним є марною тратою часу до тих пір, поки Європа не буде провадити їх згуртовано і рішуче. Путін не церемониться зі слабкими і безхребетними опонентами. А саме такими він зараз і бачить європейських політиків. У той час, як Путін переступає одну «червону межу» за іншою, європейські лідери тільки дискують, чи не занадто багато він уже переступив».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *